Міф №1. У мене немає здібностей до іноземних мов
«Мови найкраще даються гуманітаріям», «Вся справа у складі розуму». Можливо, потрібна якась суперсила? Особлива схильність до мов, закладена генетично? Якби все так і було, ви б ніколи не вивчили рідну мову, а жителі країн з кількома державними мовами досі б мали проблеми у спілкуванні. Коли щось не дається з першого разу, спробуйте поміняти підхід: знайдіть нові методи вивчення мови, іншого вчителя, попросіть успішних людей поділитися досвідом в цій сфері, займайтеся потроху кожен день, а не влаштовуйте виснажливий марафон раз на тиждень. Врешті, спитайте себе: для чого насправді вам потрібна ця мова? Справжня мотивація – це плюс сто до успіху!
Міф №2. Вчити мову надто пізно
«Дітям все дається легше», «Треба було вчити в школі», «Після 25 років усе марно»… Мовляв, чим молодша людина, тим природнішим є для неї процес пізнання мови. Справді, діти опановують рідну мову, навіть не замислюючись про це. І хоча вік має значення (кожен етап розвитку дитини найкраще підходить для здобуття певних навичок, в тому числі лінгвістичних), все ж таки це не головний фактор. Безумовні переваги людей зрілого віку – самоорганізація, мотивація, вміння бачити логічні зв’язки, структурний підхід, знання своїх слабких і сильних сторін. Як результат – вам легше узагальнити інформацію, встановити семантичні зв’язки, зрозуміти граматику. Крім того, у дітей в процесі навчання працює короткочасна пам’ять, а у дорослих довготривала, тому знання закріплюються надовго.
Вчені з’ясували, що з віком у людини починають формуватися нейрони, що відповідають за лінгвістичні здібності вищого рівня, тобто здібність до навчання насправді не падає з роками, а навпаки! До речі, про вік «лінгвістичної геніальності» першим заговорили зовсім не вчені, а письменник Корній Чуковський у книзі «Від двох до п’яти».
Міф №3. Це надто складно, важко і нудно
А ще «піт, кров і сльози». Зубріння. Читання вголос. Товстезні словники і страшні підручники.
Навіть не знаємо, що на це сказати. Сучасні підручники побудовані так, щоб використовувати якнайбільше різноманітних прийомів і взагалі бути лише допоміжним засобом – все заради того, щоб учням було цікаво. Веселі навчальні ігри доступні не лише дітям, а хороший викладач організує процес так, щоб за мінімум часу ви засвоїли максимум корисної інформації, і не змушуватиме вас працювати заради оцінки чи червоніти через помилки. Не кажучи ве про те, що вашим домашнім завданням можуть бути відеоролики, аудіоподкасти, художня література в оригіналі, онлайн-тести й ігри. Старий підхід чи захопливі завдання – вибір за вами.
Міф №4. Тільки занурення в іншомовне середовище!
Інакше ваша англійська буде «несправжньою». Просте спостереження: скільки людей навколо вас пристойно знають англійську? А хто з них вивчав її за кордоном або довго жив в англомовній країні? Б’ємося об заклад, пропорція буде не на користь «іноземців». Якщо в 2016 році ви не йдете до іншомовного середовища, воно іде до вас: листування з друзями з інших країн, англійська по скайпу, каучсерфінг – все це дозволить спілкуватися та дізнаватися про іноземні культури з перших вуст.
Авжеж, практика з носіями мови і мовний табір в Англії підуть вам лише на користь, але якщо виїзд за кордон – ваша головна мета, то варто замислитись, що саме для вас пріоритет: знання мови чи еміграція. Починайте з найголовнішого. І ще один факт: з 1970-х років багато вихідців з Радянського Союзу оселилися в Нью-Йорку, на Брайтон-Біч, але деякі з них досі не знають англійську на високому рівні. Ризикнемо припустити, що це прямо впливає на якість і цікавість їхнього життя.
Міф №5. Вивчу, коли переїду на ПМЖ
Скоріше за все, ви справді вивчите мову – вам просто доведеться це зробити, якщо ви захочете асимілюватися. І скоріше за все, це буде пов’язано з серйозним стресом. Шокова терапія може спрацювати, але, можливо, краще вчитися плавати потроху, ніж намагатися грести, коли вас вперше кинуть у воду? Даємо гарантію, за кордоном у вас буде мільйон важливих справ, що відволікатимуть від навчання. І звісно, мало яка країна видасть візу, не отримавши спершу гарантій (наприклад, результатів міжнародного іспиту), що ви володієте мовою хоча б на рівні виживання.
Міф №6. Головне – досягти середнього рівня
Багато хто застряг на позначці Intermediate ще зі шкільних чи університетських років. І це не тому, що вони не мали здібностей рухатись далі. Середній рівень – це вже серйозна висота, що викликає повагу, але, на думку викладачів, це також переломний момент: досягти рівня В1 можна швидше й простіше, порівняно з подальшою роботою. Справді високий рівень знання мови вимагає постійного тренування. Знання мови – це подорож без однозначного фінального маркера. Саме тому орієнтація на певну кількість слів, які треба завчити, або обмеження в часі («вивчити мову за три місяці») можуть тільки ускладнити задачу і дати поверхневий результат. Жоден курс не розкриє усіх сторін англійської, зробити це можна лише підтримуючи і поглиблюючи знання. Так, це робота, але вона може бути дуже приємною, якщо ви щиро зацікавлені в предметі.
Міф №7. Групові (індивідуальні) заняття – єдиний варіант
Репетитор справді приділятиме вам максимум уваги, але з ним буде складніше практикуватися в розмовній мові. З іншого боку, на колективних заняттях можна просто не встигнути відпрацювати граматику, а якщо група надто велика, не кожен студент матиме шанс поговорити на занятті. Більше 6-8 людей на занятті – це вже привід замислитись про їх ефективність.
Як завжди, істина десь посередині. Чергуйте індивідуальні уроки та заняття на курсах і не забувайте про розмовні клуби та домашні завдання. Секрет в різноманітті.
Міф №8. Носій мови навчить краще
Немає сумнівів, що варто прагнути правильної вимови і цей момент не слід залишати «на потім». Але якщо паспорт громадянина США чи Великобританії – єдина перевага вчителя англійської, ви сильно ризикуєте. Не всі носії мови мають педагогічний досвід, а якраз він важливий для занять зі студентами, особливо на початкових етапах. Адже мало знати мову – потрібно бути професіоналом, володіти сучасними методиками та знати, як передати знання іншим. Не кожен українець може ефективно навчити іноземців української і не кожен американець – природжений вчитель.
No comments:
Post a Comment